ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Матеріали до обласної наради для методистів за жанрами «Освітня діяльність сучасного гуртка – територія нових можливостей»

( 22 жовтня 2021 р.)

         Неодноразово, приймаючи участь семінарах для керівників гуртків, можна почути критику на адресу розробників діючих навчальних програм. Так, звичайно, є багато спірних питань в змісті програм, у підходах до розробки, в кількості годин і навіть в особах авторів. Та весь потік критики зникає, коли пропонуєш керівникам розробити власну навчальну програму для задоволення відповідних потреб вихованців та її повної реалізації керівником. Адже, хто як не керівник-практик знає усі аспекти навчального процесу в позашкільних навчальних закладах: особливості психофізіологічного розвитку сучасного вихованця, його рівень розвитку, наявність матеріально-технічної бази: учбових кабінетів, таблиць, ілюстративного матеріалу, інструментів. тощо. В окремих керівників  виникає бажання розробити навчальну програму, інші хочуть, щоб розробники лише врахували їхні бажання та критичні зауваження. Але, й перші й другі відчувають страх перед двома основнимипроблемами: бюрократичні перепони під час розробки та впровадження навчальних програм в дію та недостатнім рівнем власної методичної підготовки для розробки такого виду планової документації.

Для будь-якого педагога програма є інструментом організації освітнього процесу, засобом досягнення педагогічної мети, який описує процес взаємодії всіх учасників освітнього процесу, містить ціннісно-цільове обґрунтування змісту освіти і технології його передачі здобувачам освіти - вихованцям, учням і слухачам.

Авторська програма – спроектована самим педагогом на основі власної методичної концепції навчально-виховного процесу, спрямована на оновлення змісту освіти і одержання вагомих результатів. Авторська програма вимагає документальних підтверджень новизни й належності цієї новизни автору. Для цього в пояснювальній записці до програми автор повинен переконливо показати принципові відмінності його розробки від підходів інших авторів, які вирішували подібну проблему.

        Навчальна програма має усталену структуру і зазвичай містить такі елементи: пояснювальна записка, навчально-тематичний план, зміст програми, прогнозований результат, орієнтовний перелік обладнання (за потребою), література, додатки (за потребою).

        У пояснювальній записці визначаються цілі й завдання вивчення певного виду діяльності чи навчальної дисципліни, дається стисла характеристика її структури та окремих складових, перелік змістових ліній, концентровано розкриваються особливості організації вивчення програмового матеріалу тощо. 

          Навчальний матеріал «Змісту програми» може розподілятись за розділами й темами, за рівнями та роками навчання з деталізацією їхнього змісту та визначенням орієнтовної кількості годин на вивчення.

     Теорія і практика розроблення навчальних програм знає такі способи їх побудови: лінійний, концентричний, спіралеподібний, модульний.

     Суть лінійного способу полягає в тому, що окремі частини навчального матеріалу утворюють неперервну послідовність тісно пов'язаних між собою ланок. Причому, нове будується на основі вже відомого і в тісному зв'язку з ним.

       При концентричному способі - один і той же матеріал викладається кілька разів, але з елементами ускладнення, розширення, збагачення змісту освіти новими компонентами, з поглибленням аналізу зв'язків і залежностей між ними. Концентричне розташування матеріалу в програмі передбачає не просте повторення, а вивчення тих самих питань на розширеній основі з більш глибоким проникненням в суть розглядуваних явищ і процесів.

          При спіралеподібному розташуванні змісту навчального матеріалу вдається поєднати послідовність і циклічність його вивчення. Характерною особливістю цього способу є те, що діти, не випускаючи з поля зору основної проблеми, поступово розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею проблем.

           В основу модульного способу покладено модульний принцип: кожна окрема тема формує цілісне уявлення про певну наочну область. Це дозволяє з набору незалежних предметів-модулів формувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним або колективним потребам. Навчальний курс являє собою сукупність навчальних модулів, проходження яких можливо в різному порядку. Модульний принцип застосовується на курсах професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації .     

          Іноді, при розробці навчальних програм в авторів виникає проблема відбору змісту, яке буде вивчатися, а також порядку, в якому будуть вивчатися окремі частини програми. Цю проблему допомагають вирішити Типові навчальні плани для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджені наказом МОН (протокол засідання Науково-методичної комісії з позашкільної освіти від 25.05.2018 року, лист ІМЗО від 06.06.2018 № 22.1/12-Г-32). Типові навчальні плани передбачають організацію освітнього процесу в гуртках, секціях, студіях та інших творчих об’єднаннях відповідно до їх класифікації за рівнями, визначеними Положенням про заклад позашкільної освіти.

          Авторська програма – це спроектований автором або авторським колективом на основі власної методичної концепції освітній процес, який спрямований на оновлення змісту та якості позашкільної освіти з урахуванням рівнів класифікації гуртків (початковий, основний, вищий).

         До початкового рівня відносять гуртки та  інші творчі об’єднання, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців, виявлення здібностей та обдарувань, прищеплення інтересу до творчої діяльності. Навчальні програми цього рівня мають передбачати загальнокультурний розвиток дитини, впровадження інформаційно-пізнавальних форм, методів оволодіння нею теоретичних основ творчої діяльності, створення для цього відповідних умов, а також адаптацію до позашкільної діяльності. Гуртки цього рівня можуть працювати як самостійно, так і як початкова ланка в структурі творчого об’єднання. Термін навчання – 1-2 роки.

     До основного рівня відносяться гуртки та інші творчі об’єднання, які розвивають інтереси вихованців, дають їм практичні вміння та навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації. Навчальні програми мають передбачати створення умов для соціальної адаптації вихованців у суспільстві, розвиток стійких інтересів до творчої діяльності, розширення і поглиблення професійних інтересів, вмінь і навичок. Навчальні програми такого рівня можуть розроблятися терміном від 1 до 4 років.

      До вищого рівня відносять гуртки та інші творчі об’єднання, які задовольняють інтереси і потреби здібних, обдарованих і талановитих дітей у творчій, науково-дослідницькій та допрофесійній підготовці. Навчальні програми цього рівня можуть передбачати індивідуальну форму навчання.        

    Авторська програма має бути результатом інтелектуальної праці та дослідницької роботи педагога з аналізу вже наявних програм даної тематики, сучасних методик, інноваційних технологій навчання, передового педагогічного досвіду. Як правило, авторська програма передбачає викладання нового курсу чи предмета та реалізацію власного підходу педагога до традиційних тем. Обов’язковою умовою віднесення програми до авторської є її новизна. Тому, претендент на авторство має переконливо показати відмінності його розробки від підходів інших авторів, що вирішували подібну проблему.

       Метою створення авторської програми має бути вирішення певної проблеми, досягнення різноманітності освіти і організації освітнього процесу.

         Навчальна програма нового покоління має передбачати моделювання курсу у вигляді керованого освітнього процесу.

Отже, незалежно від виду та рівня класифікації навчальні програми повинні відповідати таким вимогам:  актуальність – відповідність запитам сьогоднішнього рівня суспільного життя та орієнтованість на ефективне вирішення проблем у майбутньому;  прогностичність – відображення в цілях та планованих діях не тільки сьогоднішнього стану освіти, а й скерованість на майбутнє; раціональність – визначення таких цілей та засобів досягнення результатів, які в конкретних умовах регіону, закладу позашкільної освіти та з урахуванням наявних ресурсів дозволяють досягнути максимальної ефективності;  реалістичність – відповідність мети запропонованим для її досягнення засобам;цілісність – властивість забезпечувати погодження та повноту, взаємодію та послідовність дій для реалізації мети; контрольованість - властивість забезпечити прогнозування результатів та способів перевірки кінцевих і проміжних результатів;      коригованість - властивість своєчасно визначати відхилення або збої, швидко на них реагувати, змінюючи деталі, елементи, аспекти, переставляючи розділи, змінюючи методику;   варіативність – пропонування різних шляхів досягнення результату;    інтегрованість – поєднання різних галузей знань у єдине ціле.

Назва програми має відображати зміст діяльності творчого об’єднання,  та напрям позашкільної освіти.

Пояснювальна записка до програми містить таку інформацію:

·       - актуальність навчальної програми, обґрунтування необхідності створення програми, її новизна, оригінальність;

·               -  напрям позашкільної освіти та організаційна форма творчого об’єднання, в яких реалізується програма;

·                       -   вік вихованців, на яких розрахована програма;

·           -  посилання на навчальні програми, на основі яких розроблено програму або внесено зміни, доповнення, та обґрунтування цих змін (за потребою);

·                      - мета і завдання програми;

·                      -   рівні, строк навчання, кількість годин на рік/тиждень;

·                       -  особливості побудови навчальної програми (за потребою);

·                    -  загальна характеристика навчально-виховного процесу, рекомендовані методи, форми, засоби навчання і контролю за досягненнями вихованців, ресурсне забезпечення.

Особливу увагу слід звернути на визначення мети і завдань програми, яка має забезпечувати навчання, виховання, розвиток та соціалізацію дітей і молоді.

Мета – це ідеальне передбачення кінцевих результатів навчально-виховної діяльності, на досягнення яких спрямована навчальна програма. Формулюється мета одним реченням, в якому даються відповіді на такі питання: Що ми робимо? Для кого ми це робимо? Як ми це робимо? Коректно сформульована мета починається з віддієслівного іменника (формування, сприяння, створення умов та ін.). Завдання програми конкретизують мету, визначають шляхи її досягнення. Завдання можуть бути навчальними (озброєння учнів науковими знаннями, спеціальними і загально навчальними вміннями та ін.), виховними (формування світогляду, моралі, естетичної культури та ін.), розвиваючими (розвиток мови, мислення, пам’яті, творчих здібностей, рухової та сенсорної систем та ін.). ККоректно сформульовані завдання починаються з дієслова неозначеної форми (навчити, розвинути, удосконалити, визначити, виховати, поглибити, систематизувати та ін.).

Наприклад: Метою навчальної програми є створення умов для творчого розвитку дітей засобами соломоплетіння.

Завдання навчальної програми:

·        ознайомити з українськими народними ремеслами і промислами, традиціями мистецтва соломоплетіння;

·        навчити володінню технікою соломоплетіння, плетіння з природних матеріалів;

·        виховати дбайливе ставлення та пошану до народних традицій;

·        виховати культуру праці;

·        розвинути художній смак, творчу уяву, фантазію, виробити індивідуальний стиль роботи;

·        розвинути позитивні якості особистості: працелюбство, наполегливість у досягненні мети, відповідальність за результат власної діяльності;

·        сприяти самореалізації дитини в соціумі засобами мистецтва;

·        сприяти професійному самовизначенню.

Мета та завдання навчальної програми можуть бути сформульовані із урахуванням компетентісного підходу, наприклад: Метою навчальної програми є формування ключових компетентностей особистості засобами образотворчого мистецтва.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

·        пізнавальної – забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, що стосуються сучасного танцю як одного із видів хореографічного мистецтва;

·        практичної – сприяє оволодінню навичками класичного танцю, методикою виконання вправ та основних елементів класичного танцю;

·        творчої – забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння хореографічним мистецтвом, розвиток естетичних почуттів, та смаків;

·        соціальної – сприяє вихованню дбайливого ставлення до надбань світової та вітчизняної культури, духовних та матеріальних цінностей рідного краю, народних традицій; самореалізації особистості в соціумі; професійному самовизначенню.

        Останнім часом стали застосовуватись дистанційні форми навчання. Саме тому в пояснювальній записці розробнику навчальної програми слід прописати можливість педагогам при роботі з даною навчальною програмою вносити зміни й доповнення в зміст програм, плануючи свою роботу з урахуванням інтересів учнів та гуртківців, стану матеріально-технічного забезпечення та досвіду роботи педагога. Це дасть можливість адаптувати зміст навчальної програми до різних умов використання.

 

 

Література:

1. Методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти  (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти 05.06.2013 р. № 14.1/10-1685)

2. Дейдиш Лариса, Навчальна програма в позашкільній освіті.

3. Види навчальних програм у закладі позашкільної освіти https://www.bdut.org.ua › uploads

4. Скринчук Ірина Володимирівна. Методичні рекомендації щодо створення авторської програми.

5. Вимоги до письмового оформлення авторських програм  гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів.  Оригінал документу: http://kristti.com.ua/UserFiles/File/Vymogy_oformlennya_program.doc 

Що таке hard і soft skills? В чому різниця? Що важливіше?

 (інформація до «Глосарію методиста», 2021р.)

        Аналітики сходяться на думці, що до 2025 року люди і роботи порівну поділять між собою виконання трудових функцій.

      Тому в найближчому майбутньому, щоб нам залишатися затребуваними на ринку праці, а нашим дітям – зробити перші успішні кроки в кар’єрі, вже недостатньо мати профільну освіту і досвід роботи в своїй сфері. Працівникам майбутнього будуть потрібні додаткові знання і вміння, які не під силу повторити або доручити роботу чи комп’ютерній програмі.

     Саме такі вміння прийнято відносити до soft skills або “м’яких навичок”, а про необхідність їх розвитку останнім часом говорять все більше і більше.

До речі, не такі вже вони й “нові”. Поняття soft skills і hard skills виникли у військовій справі наприкінці 50-х років минулого століття.

      В 1959 році армія США почала розробляти науково обгрунтований підхід до підготовки військовослужбовців. В ході розробки дослідники виявили важливість для військовослужбовців не тільки професійних навичок (hard skills), але й універсальних компетенцій (soft skills), які не піддаються планомірному навчанню.

     Розуміння відмінностей між soft і hard skills було виражено в доктрині “Системи проектування військової підготовки» 1968 року таким чином: hard skills є навичками роботи переважно з машинами, soft skills – навичками роботи з людьми і паперами.

     Після того, як терміни прижилися у військовій науці і психології, вони перейшли і до сфери бізнесу.

Які м’які навички важливіше?

    У 2016 році на Всесвітньому Економічному Форумі в Давосі в звіті “The Future of Jobs” був названий перелік соціальних навичок, які будуть найбільш затребувані на ринку праці в найближчі 20-30 років.

Ось найголовніші з них, які варто починати прокачувати вже зараз:

Системне і аналітичне мислення. Воно незамінне для професій майбутнього! Під системним мисленням мається на увазі здатність знаходити і структурувати матеріал, встановлювати взаємозв’язки між розрізненими елементами, а також відокремлювати головне від приватного і навпаки.

Навик комунікації. Сюди також можна віднести роботу в команді. Це здатність ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми, продуктивно вести переговори, досягати компромісів і т.д.

Конфлікт-менеджмент. Цей навик виникає з попереднього – щоб комунікація проходила максимально ефективно, необхідно грамотно вирішувати виникаючі суперечки і добиватися взаємовигідних умов.

Управління проектами. Здатність правильно розставляти пріоритети, управляти робочими процесами, знання принципів планування і тайм-менеджменту. Запам’ятайте: професії майбутнього, нові і перспективні, мають велику потребу саме в цьому навику!

Клієнтоорієнтованість. Розуміння потреб клієнта та вміння підбирати оптимальні рішення для їх задоволення.

Знання іноземної мови, а краще – декількох. Це завжди беззаперечний бонус.

Лідерство. Здатність стояти на чолі групи людей, вміння координувати їх, вести за собою, мотивувати і брати на себе відповідальність за спільні рішення (в тому числі невдачі).

Адаптивність і крос-функціональність. Must-have для найперспективніших професій майбутнього! Ми живемо в епоху непередбачуваності, коли потрібно вміти вчасно реагувати на нові виклики, вирішувати кризи, прогнозувати ситуації і швидко змінювати спектр завдань.

Креативність. Творчий початок і естетичний смак вітаються в будь-яких областях – від сфери IT до б’юті-ніші.

Як розвивати soft skills?

     Розвивати м’які навички необхідно якомога раніше. Бажано вже в школі. Але одна з проблем сучасної шкільної освіти – це відсутність прикладного характеру.

     Зазвичай людина набуває нових вмінь по схемі «знання – уміння – навички». Школа ж дає лише знання.

      І отримуємо прірву між отриманою інформацією та практичною реальністю. Школи просто не готові до soft skills. Вчителі начебто готують дітей до життя, але забувають про вбудовування дитини в реальність. В ту реальність, де навичка домовлятися важливіша, ніж вміння розв’язувати інтеграли.

     Тож батькам необхідно взяти цю задачу на себе, щоб підготувати дитину до викликів майбутнього.

     Якщо розвиток hard skills – це навчання в школі та університеті або коледжі, онлайн-курси та майстер-класи, стажування, інтенсиви і професійні  конференції, то з soft skills все складніше… Це постійна робота над собою, пошук слабких місць і прагнення їх розвивати.

    Наприклад, щоб навчитися комунікації, можна записатися в дискусійний клуб або влаштовувати з друзями круглі столи з обговоренням різних тем.

    Для розвитку проектного мислення корисно всі свої справи сприймати як проекти – визначати мету, розбивати роботу на етапи і виставляти дедлайн. Тут стануть в нагоді навички тайм-менеджменту, управління проектами, а також наставництва, якщо проект груповий.

     Корисно розвивати емоційний інтелект, основою якого є емпатія. Намагайтеся прислухатися до своїх і чужих емоцій, стежити, як вони впливають на вас, вашу поведінку і вчинки.

     Загляньте в себе, подумайте, які м’які навички ви хотіли б розвинути та вдосконалити, читайте сучасну літературу на цю тему, дивіться лекції та вебінари. Ставте чіткі цілі, заміряйте проміжні результати і підводьте конкретні підсумки, щоб надихати себе на подальше зростання.

      Soft skills дозволяють бути успішним незалежно від специфіки діяльності та напряму, в якому працює людина. В психології їх відносять до соціальних навичок: вміння переконувати, знаходити підхід до людей, бути лідером, міжособистісне спілкування, ведення переговорних процесів, робота в команді, особистісний розвиток, управління часом, ерудованість, креативність тощо..

       Велика частина навичок, які використовуються для досягнення цілей, – це Soft skills. При цьому чим вище ви піднімаєтеся кар’єрними сходами, тим більшу роль відіграють соціальні навички у вашому житті. У той час як професійні відходять на другий план. Адже чим вище посада, яку ви обіймаєте, тим більша кількість підлеглих і співробітників можуть проконсультувати вас щодо різних питань. Тому 70% тренінгових програм і курсів орієнтовані на освоєння навичок з ряду Soft skills.

Де використовуються «тверді навички» – Hard skills?

    Hard skills («хардскілз», англ. hard skills – «тверді навички») – технічні навички, пов’язані з діяльністю, яка виконується, в області формалізованих технологій: діловодство, логістика, метод сліпого друку, керування автомобілем, програмування тощо.

      Оскільки такі навички стійкі, їх легко побачити, виміряти та зіставити з конкретними конструкціями, вони входять до переліку вимог, викладених у посадових інструкціях, легко піддаються розкладанню на ряд простих і кінцевих операцій.

     За наявності практичних занять людина, яка опановує навичку категорії Hard skills, здатна довести здобуте вміння до автоматизму й надалі застосовувати його в повсякденній практиці, дотримуючись чітко встановленої послідовності дій або «за шаблоном».

     Отже, розвиток Hard skills допомагає освоїти конкретну професію, а розвиток Soft skills – стати гнучким, добре соціалізованим і дипломатичним фахівцем, що створює всі умови для управління великою кількістю людей та проектами.

Які навички все-таки важливіше?

    В основному це залежить від професії і посади, на якій працює людина. Можна назвати 3 групи професій за співвідношенням soft і hard skills:

1.     Професії, в якій переважає hard над soft: наприклад, фізик-ядерник, який може бути чудовим фахівцем і відмінно виконувати свою роботу, і при цьому не вміти працювати в команді і взаємодіяти з людьми.

2.     Професії, в яких необхідні в рівній мірі обидва види навичок: наприклад, юристи, бухгалтери, митники. Цим фахівцям потрібно набір професійних навичок, а також комунікабельність, організованість, терплячість, доброзичливість, так як вони працюють з людьми.

3.     Професії, в яких превалюють soft skills: наприклад, сфера продажів, бізнес, політика або творчі професії. Так, бувають умілі продавці без освіти маркетолога, які своєю чарівністю завойовують клієнта. У ефективних продажах задіяні найрізноманітніші соціальні компетенції: вміння говорити красиво і грамотно, виступати публічно, вміння слухати, вміння заручитися підтримкою співрозмовника, впевненість в собі і ін.

    Варто визнати, що soft skills – це компетенції майбутнього. З двох фізиків-ядерників більш успішним стане той, хто буде розвивати свої соціальні компетенції. Ймовірно, він зможе зробити більш успішну наукову кар'єру, ніж його нетовариський колега.

Digital skills

       В сучасному світі неможливо обійтись і без цифрових навичок.  Цифрові навички – digital skills сьогодні – це більше не особливі знання, що можуть освоїти лише «обрані». Це базова компетенція кожної людини; must-have знання, без яких соціалізуватись, використовувати блага держави, навчатись чи просуватись кар'єрною сходинкою з кожним роком стає дедалі важче.

      В грудні 2019 року ми отримали результати першого всеукраїнського дослідження цифрової грамотності українців – 53% населення України (за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією) знаходяться нижче позначки «базовий рівень».

Якщо цю цифру розкласти більш детально, то можна побачити наступне:

37,9% українців у віці 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижче базового;

15,1% взагалі не володіють ними.

       Інша вражаюча цифра стосується актуалізації навчання цифровим навичкам – лише 47% українців у віці 18-70 років вважають, що навчання цифровим навичкам для них актуальне. Переважно, це молодь.

     Пояснити цей факт досить просто – зацікавленість у навчанні прямо пропорційна рівню володіння цифровими навичками населення. Чим нижче рівень цифрових компетенцій, тим гірше актуалізований запит на опанування новими навичками. А відтак переважно декларується неактуальність навчання. І навпаки, вищий рівень цифрових навичок актуалізує потребу в поглибленні наявних знань та розширенні своїх компетенцій.

     Складно уявити, скільки вже існує мільйонів робочих місць у світі, які потребують передових цифрових навичок – big data, кібербезпека, програмування, IoT;  а скільки робочих місць, що потребують знання базових цифрових навиків – точно в кілька разів більше.

     Дедалі частіше зустрічаю матеріали, в яких експерти стверджують, що в недалекому майбутньому практично кожна робота буде певним чином пов’язана з цифровими навичками, а що ще цікавіше – вже в період 2020-2025 років ми зіштовхнемось із серйозним дефіцитом як самих цифрових навичок, так і людей з цифровими навичками, через швидкі зміни технологій.

     Саме тому все більше країн і міжнародних організацій включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки.

     Навчання новим навичкам – процес безперервний. Пам’ятайте про це, коли будете вибирати черговий skill для розвитку. 

За матеріалами мережі Інтернет, @Дія.Цифрова освіта

З досвіду роботи гуртків образотворчого мистецтва на дистанційній формі навчання

(матеріали виступу на онлайн практикумі для керівників гуртків декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва області 05.03.2021 р.)

    Доброго дня, шановні колеги. На жаль, з незалежних від нас обставин, ми вже забули про наші чудові семінари-практикуми, де ми могли побачитись один з одним, поспілкуватись на різні теми,  отримати  цікавий практичний досвід. Ми зараз ніби в іншому вимірі часу, який вимагає як від керівників гуртків, так і від вихованців іншого підходу до занять в гуртку. Коли ми перебуваємо на очному навчанні, то все зрозуміло. А перехід на дистанційну форму навчання потребує від кожного керівника особливих вмінь та знань, напрацювання свого особистого досвіду. Ми хочемо поділитись тим, як організовано дистанційне навчання у нас, в гуртках образотворчого мистецтва.

    Отож, головна мета нашої сьогоднішньої зустрічі – не навчати вас малювати, а поговорити про те, як вмотивувати дітей до занять,  і як максимально доступно донести до них ту чи іншу тему в умовах дистанційного навчання.

    Дистанційне навчання в гуртках образотворчого мистецтва проводилось за різними формами: кооперативною (у групах) та он-лайн навчання (з використанням платформи Google-meet).

    Кооперативна форма роботи ведеться у Viber-групах. Саме від  активності керівників, їх толерантності, професійності та ретельно підібраних творчих завдань залежала така важлива складова дистанційного навчання, як відсоток охоплення вихованців дистанційним навчанням в гуртку. Ця робота ведеться за розкладом: визначались тематичні завдання, надавались індивідуальні консультації та збиралися фотоматеріали.

    Найбільш дієвим ми вважаємо дистанційне навчання в онлайн форматі згідно затвердженого розкладу занять. Крім того, що онлайн навчання більш ефективне за рахунок того, що керівник має можливість не просто давати завдання, а створює відповідний емоційний настрій,  проводить консультацію одразу з декількома вихованцями, миттєво реагує на настрій та активність гуртківців, - це ще і дуже важлива форма спілкування, адже вихованці гуртка можуть вільно обмінюватись думками, бачити та чути один одного.

 Блоги.

    З метою висвітлення гурткової роботи на дистанційній формі навчання ми використовуємо такий дієвий спосіб з використанням цифрових технологій як блогерство.

    Анонсування цікавих ідей, творчих проектів, аналіз результатів діяльності кожного керівника, організація  участі вихованців у виставках та конкурсах, публікування  творчих досягнень вихованців, висвітлення цікавих занять та майстер-класів, організація вихованців до участі у виховних заходах , моніторингу кількості дітей, що беруть участь у дистанційному навчанні та організаційно-масових заходах – все це і не тільки систематично висвітлюєтьсяі на колективному блозі напряму образотворче мистецтво - «ТВОРЧІблог» (https://junistdecor.blogspot.com). Публікації в блозі ведуться методистом. Вільний  доступ до блогу має кожний охочий побачити результати роботи своїх колег, отримати цікаву інформацію з окремо взятої теми,  ознайомитись з новими формами проведення тих чи інших заходів.

 Кожним керівником створено персональний блог: https://allarusnak.blogspot.com/; https:/elenamazh.blogspot.com; https://viktoriyasavchuk.blogspot.com/. Тут можна побачити і виконання навчальних планів, і активність вихованців, і результативність виконаних творчих робіт, і  досягнення у конкурсах, і участь у організаційно-масових та виховних заходах, і записи відео майстрів-класів.

     Як ми пересвідчились, ведення персонального блогу – це дієва форма онлайн-спілкування  за рахунок доступності та мобільності. Регулярне додавання матеріалу – цікавого та доступного – забезпечує високу активність вихованців гуртків, стимулює їх бажання займатись гуртковою роботою на дистанційній формі навчання.     

    Під час дистанційного навчання кожний керівник поповнює блог після проведеного заняття. Це дуже зручно як для дітей, які з тих чи інших причин не встигли вийти на онлайн  заняття (вони отримують тему заняття, технологію виконання творчого завдання у вигляді відеоролика або детального роз’яснення етапів його виконання), так і для батьків (вони можуть відслідковувати обсяг заняття,  бачити участь своїх дітей у заняттях), а також для адміністрації центру (відслідковується виконання керівником навчальної програми, результативність засвоєння матеріалу вихованцями).

 (Демонстрація блогу О.Мажуровської)

  Однією з ефективних форм заняття в гуртку образотворчого мистецтва є майстер-клас.

    В умовах дистанційного навчання МК став важливою формою освітнього процесу, як ефективного засобу стимуляції і розвитку творчих здібностей вихованців.

    Сьогодні ми поговоримо про використання МК під час занять  початкового рівня навчання. Як засвідчив наш досвід саме використання МК для найменших вихованців спонукає їх проявляти ініціативу і самостійність, дає матеріал для роздумів і фантазування.

    Ми не проводимо МК в онлайн форматі, так як участь у ньому потребує обов’язкової присутності батьків. Також таке заняття буде дуже розтягнуте у часі так як діти по різному встигають за майстром. Тому наші керівники записують відео-майстер-класи і розміщують їх на своєму блозі, а також на сторінці «Юність Буковини» на Ютюб-каналі. Це дуже зручно для всіх, адже є можливість обрати зручний  час,  в разі перевтоми можна поставити на паузу або виконувати  творче завдання декілька разів.

    Головне в МК – не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності (прийоми, методи або технологію) а також продемонструвати продуктивний спосіб роботи.

    Позитивним результатом МК можна вважати результат, що виражається у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку.

    У сьогоднішній зустрічі  нам важливо не стільки показати кінцевий результат, тобто сам МК, а поділитись  з вами технічними особливостями створення  якісного відео майстер-класу самостійно, без сторонньої допомоги.

    Темою МК ми обрали  один з найпоширеніших прийомів  в образотворчому мистецтві -  прийом стилізації.

    Коли ми дивимося на предмети ДПМ, на розписи, різьблені або ковані візерунки, вишивку, картини помічаємо, що ці зображення відрізняються від того, що оточує нас у повсякденному житті . Чому це так? Тому що ці мотиви усі стилізовані. Художники спочатку роздивляються форму, роблять замальовки а потім стилізують.

    Стилізація – це процес узагальнення предмета за формою, та кольором на основі добирання найвиразніших його рис.

    В сучасному мистецтві широко використовується прийоми стилізації, особливо в діяльності дизайнера, наприклад, фірмового стилю, логотипу, товарного знаку, емблеми , вона є важливим прийомом книжкової графіки, театрально-декораційного мистецтва, мультиплікаційного кіно тощо .

    Саме тому опанування прийому стилізації в теоретико-практичному курсі «Композиція» посідає одне з ключових місць в практиці гуртка «Світ фантазій», яким керує Олена Валеріївна Мажуровська.

    Чому саме цю тему ми обрали для демонстрації нашого МК? Тому що стилізовану форму легше малювати маленьким дітям, адже стилізуючи предмет вони не малюють його деталі, а узагальнюють їх. Саме використання цього прийому на заняттях в групах початкового рівня навчання дає можливість дітям не боятися процесу творчості, не боятися зробити помилку.

    Щоб дітям було легше стилізувати Олена Валеріївна завчасно готує декілька пошуків стилізації форми (якісь роздруківки, або готові роботи), по ньому діти вже можуть зрозуміти що таке стилізація. Якщо виникають типові помилки вихованців керівник узагальнює і пояснює всій групі, закінчені малюнки він аналізує разом з учнями, допомагає їм помітити свої помилки.

    Я попрошу Олену Валеріївну продовжити цю тему з її досвіду роботи в гуртку. В ході перегляду майстер-класу, будь ласка обдумайте питання, на які ви хотіли би отримати відповіді – по організації дистанційного навчання, створення блогу, відеозапису роликів. Які ще практичні заняття ви б хотіли переглянути на наступних наших зустрічах.

(Демонстрація майстер-класу «На дні морському» керівника гуртка «Світ фантазій» О.В.Мажуровської.)

    Ми показали вам одне відео майстер-класу для початкового рівня навчання. Всього за період дистанційного навчання Олена Валеріївна записала 20 майстер-класів для початківців, практично на кожну нову тему. Це велика праця керівника, але і результат того вартий  – діти вмотивовані навчанням, батьки задоволені, статистика не зіпсована. Використання в дистанційній формі навчання відео майстер-класів на початковому рівні дало нам 100 відсоткове збереження контингенту вихованців. У вересні гурток «Світ фантазій» набрав 17 діток віком 6 років. На сьогодні, 5 березня ми маємо  18 гуртківців початкового рівня навчання. 

    Ми сподіваємось, що наша сьогоднішня зустріч не була для вас впусту витраченим часом. Адже головне, шо ми мали можливість побачитись, поспілкуватись, зарядитись позитивними емоціями.

    Якщо ви хотіли би продовжити наші зустрічі у такому форматі, поставте + і вкажіть яку саме тему, або практичне заняття ви хотіли би побачити. 

Дякуємо всім за увагу!

 

Формування креативної особистості – важлива складова освітнього процесу в закладі позашкільної освіти

 Креативність - створення, творчість, новаторська діяльність. Здатність народжувати надзвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації.

    Креативність зараз настільки ж важлива в освіті, як і грамотність. За словами Річарда Флорида, ключ до креативності полягає в формулі, яка включає три "Т": технологію, талант і толерантність. За даними Всесвітнього економічного форуму, креативність стала однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінують у своїх працівниках, поряд із критичним мисленням та комплексним вирішенням проблем. 

         Креативний клас становить близько третини робочої сили в Ірландії, Бельгії, Австралії, Нідерландах та приблизно чверть робочої сили в шести інших країнах: Новій Зеландії, Естонії, Великобританії, Канаді, Фінляндії та Ісландії. Основа креативного класу - вчені, інженери, архітектори, дизайнери, педагоги, артисти, музиканти та виконавці, чия економічна функція полягає у створенні нових ідей, технологій або нового змісту. Відповідно до більшості  міжнародних досліджень, частка креативного класу з 90-х років минулого століття зросла майже на 40%.

        Згідно з дослідженням від Adobe, що провели серед 1000 навчальних закладів - 96% погоджуються з тим, що креативність - цінна навичка для суспільства. А 78% стверджують, що креативність є важливою у їхній кар'єрі.

        Відповідно до компетенцій, визначених експертами у 2017 р. на Світовому економічному форумі в Давосі, креативне мислення входить у ТОП-5 компетенцій найближчого десятиліття. За словами Джиммі Уейлса, креативне мислення - це спосіб мислення, при якому людина здатна відрізняти інформацію від фактів, а з урахуванням нових реалій, дана компетенція стає особливо затребуваною.

         Слід зауважити, що проблема розвитку креативності знаходиться в центрі уваги педагогічних систем різних країн Європи та США. Перші методи розвитку креативного мислення були розроблені Дж. Гілфордом, Е. Торренсом, Р. Крачфілдом, Е. де Боно і отримали широке застосування в шкільній практиці. У вітчизняній психології і педагогіці розроблені і застосовуються різні програми та методи розвитку креативності (В. М. Дружинін, Н. В. Хазратова, Н. А. Багдасаров, Н. Д. Бабаєва, О. Л. Яковлева, В. О. Маляко).

       Серед сучасних підходів до розвитку креативності на особливу увагу заслуговує дослідження Едварда де Боно, автора книг: «Краса розуму», «Шість капелюхів мислення». Роботи зазначеного вченого мали великий успіх, а представлені науковцем технології широко використовуються вчителями Європи та США з метою розвитку креативності учнів. Роботи Едварда де Боно зорієнтовані на розвиток нестандартного мислення (lateral thinking), яке він вважав основою креативності. З точки зору Едварда де Боно уміння продуктивного, креативного мислення – це вміння «створювати речі та вирішувати проблеми на основі інтелекту та уяви». Також, Едвард де Боно, свого часу, запропонував у книзі «Народження нової ідеї» принципи розвитку креативного мислення:  виділення необхідних і достатніх умов вирішення завдання; розвиток готовності відмовитись від минулого досвіду отриманого при вирішенні подібних завдань; розвиток здатності бачити багатофункціональні речі;  розвиток здібності до об’єднання протилежних ідей з різних галузей і використання отриманих асоціацій для вирішення проблем; розвиток здатності до усвідомлення ідеї, що поляризує в цій галузі знань і звільнення від її впливу.

        Слід зазначити, що дослідження Едварда де Боно отримали широке використання у галузі педагогіки не тільки за кордоном, а й в Україні. Технології розвитку креативного мислення зазначеного науковця широко використовується вчителями різних предметів.

        Проблема розвитку креативності в родині розроблялась науковцем Дж. Гауеном. Американський психолог Дж. Гауен надає цілу серію корисних порад батькам, які переймаються розвитком креативності дитини. Він зазначає, що в родині потрібно підтримувати необхідну для розвитку креативності атмосферу, допомагати дитині долати непорозуміння з боку дорослих, негативну реакцію ровесників. «Чим ширше ми відкриваємо можливості для конструктивної креативності, – говорить Дж. Гауен, – тим більш щільно затуляються клапани деструктивної поведінки. Дитина, яка позбавлена позитивного креативного виходу, може направити свою креативну енергію в зовсім небажаному напрямку». За переконанням В. Н. Новлянської, сучасна благополучна сім’я може несвідомо створювати бар’єри на шляху розвитку креативності дитини. Так, в родині, в якій виховується одна дитина, її просто «закидають» дорогими іграшками, тому у неї не виникає бажання щось створювати, щось чимось заміняти. Вона постійно відчуває нестачу в друзях для спілкування на рівні гри та фантазії . Завдання батьків – направляти і підтримувати інтерес дошкільника до гри, ставити перед ним завдання, що потребують активної роботи думки і дій для їх розв’язання.

         Дослідженнями ряду психологів доведено, що продуктивному креативному мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами, до яких належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування та інші. З точки зору дослідників, креативність формується тоді, коли немає зразка, що чітко регламентує поведінку дитини, але є позитивний приклад креативної особистості в родині або найближчому оточенні й створюються умови для її наслідування, оскільки творча поведінка підкріплюється різними виховними засобами. Так, В. М. Дружинін вважає, що розвиток креативності відбувається за наступним механізмом: на основі загальної обдарованості під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів та особистісних властивостей (незалежність, мотивація само актуалізації, нонконформізм) і загальна обдарованість перетворюється в актуальну креативність.

        Так що ж таке креативна особистість? Вроджений дар чи здібність, яку можна розвинути? Креативна ідея виникає як божественне одкровення чи в результаті активної, наполегливої, цілеспрямованої праці? Іншомовне слово creatio (з латинського – створення) співзвучне з українським словом «творчий». Але тому і вживається поряд зі словом «творчий», бо має глибше значення і охоплює різні сфери: інтелект, академічні досягнення, творчість, лідерство, художню та рухливу діяльність. Креативність – це творчість як процес: від створення нової ідеї до її реалізації.

        Актуальність креативності у наш час очевидна, вона всюди: і в анкеті з працевлаштування, і в реалізації ваших планів, і в кар'єрному зростанні, і в творчій самореалізації, і в культурі цивілізації, і в нестримному русі прогресу. Але зразу виникають протилежні істини. Перша: креативна особистість – це генератор і реалізатор творчих ідей; людина, яка мислить нестандартно, часто є лідером, яка руйнує стереотипи, загальноприйняті правила, в основному, асоціальний суб’єкт. Друга: освітні завдання держави полягають в тому, щоб через навчальні заклади підготувати до життя особистість творчу, успішну, соціалізовану, вдаючись до певних норм і стандартів.     Наше життя пов'язана з безліччю правил і законів. Частина з них (розпорядок дня, правила поведінки, алгоритми дій та інше) виконується автоматично і рефлекторно. Шаблонність дій, нудьга від повторюваності та схожості буття вступають в протиріччя з даною людині здатністю бути «творцем». Людина прагне вирішити будь-яке протиріччя (так було споконвіку, постійні питання і пошуки відповідей). У автоматизмі дій і буденністю життя це протиріччя вирішується шляхом придушення здатності до творчості, тобто придушення креативності (ось одна з найголовніших проблем розвитку креативності). Тому щоб розвинути креативність, перш за все, необхідно навчити бачити речі в новому ракурсі, тобто, наприклад, шукати незвичайні способи застосування звичайних речей. Але для цього треба спершу навчити дитину чуттєвого сприйняття дійсності. Про це ще говорив відомий німецький педагог А. Дістерверг: «Розвитку та освіті людини може бути завдано невиправної шкоди, якщо ми його занадто рано введемо в сферу абстрактного мислення, усунемо від чуттєвого сприйняття дійсності».

        Тому становлення креативної особистості починається з її народження, закладається батьками і продовжується наставниками, згідно з догмами вікової психології та врахуванням природовідповідності застосування тих чи інших методів до даної дитини.  

         Сучасна Україна вступивши в третє тисячоліття перебуває в стані пошуку свого шляху розвитку. Українська спільнота переживає процес підготовки докорінної реформації всіх сфер суспільства в тому числі і в освіті. В свою чергу, стан розвитку системи освіти має значний вплив на всі аспекти життя і діяльності країни, соціуму, людської цивілізації.

        Як і в світі, в Україні креативність сьогодні виходить на перший план у життєвому просторі молодого покоління. Творчі особистості цінуються, а характерні якості креативності перебувають на перших позиціях у резюме осіб, котрі прагнуть працевлаштуватися.

         Проведене анкетування серед школярів 9-11 класів показало, що учні вибирають такі професії, як менеджер туризму, модельного бізнесу, дизайну одягу, приміщень, ландшафту, журналіст, піар-менеджер (68 %). Такі професії створюють на ринку праці конкуренцію. Завдання педагога — допомогти дитині бути конкурентоспроможною та успішною.         

         Формування  інноваційного освітнього простору  залежить від багатьох факторів, головним з яких є особистісне зростання педагогів, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку. Це могутній стимул для забезпечення розбудови такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.   

          Серед соціальних інститутів виховання і розвитку важлива роль належить  позашкільним навчальним закладам. Вони є невід’ємною частиною мікросередовища (соціуму), що сприяє реалізації індивідуальних психофізичних і соціальних потреб особистості, розкриттю її творчого потенціалу, формуванню соціально-значущих якостей. Різноманітність форм і методів роботи у позашкільних закладах, їх різноманітний контингент, об'єднання масової, групової й індивідуальної  діяльності, динаміка творчої співдружності з дорослими, задоволення особистісних потреб – усе це значною мірою зумовлює соціалізацію вихованців, формування їх ціннісних і моральних орієнтацій, сприяє розвитку творчих здібностей. У позашкільних закладах створюються умови, що сприяють емоційно психологічній захищеності і внутрішньому комфорту, що дає можливість дітям, підліткам не тільки плідно проводити свій вільний час, а й раціонально задовольнити свої потреби в позитивних емоціях радості творчості, домагатися самоствердження, новизни вражень, розширенню кругозору і сфери спілкування.

          Виховання  креативного мислення як сучасної освітньої інновації, успішно впроваджується в гуртковій роботі закладів позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Головний чинник креативного навчання - ініціативність дитини. Однак роль керівника при цьому не зменшується. Під час проведення заняття за технологією креативності навчальний процес перетворюється у співпрацю керівника і вихованця. Велику роль при цьому відіграє особистість педагога. Він має бути талановитою, яскравою, цікавою, творчою людиною.

          Прикладом успішного впровадження ідей творчого, креативного виховання  є діяльність народного художнього колективу «Юний дизайнер» Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» під керівництвом Алли Леонідівни Руснак. Креативною була уже сама ідея створення у 1997 році дитячої студії дизайну. Адже дизайн покликаний до гармонізації середовища, що оточує людину, і по можливості, повинен захищати його від неякісних товарів конвеєрного виробництва. Тому, організовуючи діяльність гуртка,  Алла Леонідівна одразу  поставила умови – працювати тільки з якісними матеріалами, не використовувати токсичні фарби дешевого виробника. Уже з перших кроків керівник почала впроваджувати в освітню діяльність нові, на той час, техніки та технології дизайнерського мистецтва: декупаж, пап’є-маше, колаж, друк.  На той час, жодна навчальна програма для позашкільної освіти не відповідала напрямку діяльності гуртка. Тому  Алла Леонідівна, йдучи за вимогами часу, склала авторську програму «У світі дизайну», де впровадила гнучку систему організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань дітей і їх батьків. Навчальна програма складається з теоретичного та практичного курсів, вивчає історію дизайну та історію світового мистецтва.

        Розуміючи, що важливою рисою креативної інноваційної особистості є внутрішня свобода Алла Леонідівна започаткувала у 1998 році зовсім нову форму роботи - Вернісаж, виставку дизайнерських виробів, де кожен з вихованців представляв творчі роботи, виконані з використанням різних технік. Індивідуально вирішувалося в якій саме техніці, саме ця дитина буде реалізовувати свою роботу. Алла Леонідівна в цьому процесі виступала виключно як консультант. Вернісаж, який щорічно проводиться напередодні Нового року,  став улюбленою формою творчої діяльності гуртка, яка стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності, можливість для кожного вихованця реалізувати себе в обраних видах діяльності.   

         Риси адаптованої, креативної особистості – це, в першу чергу відкритість новому досвіду. За час існування гуртка  «Юний дизайнер» тут було започатковано та успішно реалізовано багато цікавих та, на той час, мало відомих дизайнерських проектів. Перш за все – це створення модульного живопису. Вивчаючи  творчість відомого французького архітектора Ле Корбюзьє – засновника будівництва архітектурних споруд з допомогою окремих модулів – блоків, Алла Леонідівна,  створила надзвичайно креативну на той час «модульну» картину», яка складається з окремих робіт різних авторів в єдину цілісну за стилем, сюжетом, технікою виконання роботу. Цей проект є дуже вдалим саме для реалізації «командної» роботи на результат, це масштабна командна робота, кожна складова якої пов’язана одна з одною. В процесі роботи діти вчилися домовлятись, поглиблено вивчали тему, розвивали навички критичного мислення, вчилися прислуховуватися до думки інших, працювати у команді та знаходити креативні, і ,що головне, – власні рішення. Такі творчі «прийоми» надзвичайно важливі, в них закладений глибокий виховний сенс. Презентація виставки модульного живопису у Чернівецькому обласному художньому музеї  у 2012 році стала резонансною подією в мистецькому житті нашого  міста.

        Не менш креативними були творчі роботи вихованців гуртка виконані в техніці «колаж». Ідея прийшла після знайомства з творчістю відомого українського режисера Сергія Параджанова, який також відомий як автор творів образотворчого мистецтва. Оволодівши складною технікою колажу, юні дизайнери створили цілу серію робіт за біблійськими сюжетами, які посіли чільне місце в творчому доробку колективу.

         Надзвичайно популярними є роботи вихованців гуртка виконані в техніці класичного та каркасного пап’є-маше. Це інтер’єрна іграшка, скульптура і сувеніри. Робота в цій техніці потребує багато часу та багато терпіння. Однак, вихованці гуртка «Юний дизайнер» кожного року представляють нові, цікаві творчі роботи в зазначеній техніці.

         В практиці роботи гуртка – проведення пошуково-дослідницьких занять, які спонукають вихованців до самостійної роботи, розвивають їх інтелектуальний потенціал, професійну орієнтацію,  формують світоглядні позиції. Це  є надзвичайно продуктивний досвід освітньої діяльності по виявленню творчої індивідуальності кожного вихованця. З однієї сторони - це  діяльність, яка дає змогу вихованцям виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести реальну користь, публічно показавши результат, а з іншої - це освітня технологія, націлена на придбання вихованцями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати у гуртківців специфічні вміння. Прикладом використання методу проектів є відкриті заняття  «Архітектура міста» та «Різдвяна листівка».

         Готуючись до презентації теми «Архітектура старого міста у живописі», юні дизайнери  провели спочатку пошуково-дослідницьку роботу по виявленню  фрагментів старовинної ліпнини та рельєфів, а потім відтворили  у ескізах ті деталі, які вже відсутні,  щоб отримати повну уяву про оригінальні ліпні рельєфи, якими оздоблювались старі будівлі міста. І тільки після цього приступили до практичної роботи, а саме – створення авторської творчої роботи на задану тему.  Творчі роботи  супроводжувались рефератом-дослідженням про обраний архітектурний об’єкт.

       Працюючи над проектом «Різдвяна листівка», всі вирушили в цікаву та надзвичайну подорож, за наступними розділами: «Перші різдвяні листівки», «Традиції різдвяних листівок ХІХ ст.», «Поштові листівки «Товариства св.Євгенії», «Листівковий бум «золотого століття», «Історія української різдвяної листівки». Кожний розділ супроводжувався презентацією рідкісних екземплярів різдвяних листівок, яку також підготували вихованці гуртка. За результатами роботи над проектом було видано календар, ілюстрований живописними листівками, виконаними вихованцями гуртка.

           Для інноваційної, креативної особистості дуже важливою є адекватна самооцінка. Правильна самооцінка є визначальним фактором становлення позитивної Я-концепції особистості. Вона є основою розгортання певного сценарію життя людини. Сценарій, що формується і закріплюється у дитячому віці, стимулює процеси саморозвитку та самореалізації особистості через мотивацію досягнення успіху та усвідомлення власної мети. Саме тому дуже важливо у системі гурткової роботи створити умови для розвитку достатньо високої, але адекватної самооцінки. Для цього вихованці повинні краще пізнати себе, розкрити власні можливості, оволодіти навичками оцінювати свої досягнення і невдачі.  В цьому плані надзвичайно важливою є  виставкова діяльність .  Ця форма роботи, так само, почала  впроваджуватись в практику роботи колективу «Юний дизайнер» від самого початку його створення.  Виставкова діяльність потребує акумулювати значні зусилля на створення високохудожніх творів, які можна було б представити на  публічний огляд. Готуючись до виставок, вихованці гуртка дуже багато працюють. Керівник домагається від своїх вихованців максимального самовираження та самовдосконалення.  Надзвичайно успішними  були творчі проекти гуртка «Юний дизайнер», презентовані у виставкових залах нашого міста: «Народні традиції»,  «Український прованс», «Інтер’єрний живопис», «Відродження», «Весняний настрій». Кожний з проектів завжди задуманий  стилістично, в своєму колориті , техніці, а головне, відповідає найголовнішому завданню дизайнера - бути естетично виразним, тобто мати інформаційно-виражальну форму і бути цілісними композиційно.   До відкриття кожної виставки видається каталог творчих робіт. На сьогодні їх вже нараховується 7 видань.

          Ученими встановлено відмінність між креативним і розвиваючим навчанням, яка полягає в тому, що креативне навчання сприяє розвитку як інтелектуальних, так і творчих здібностей особистості, а розвиваюче – лише інтелектуальних. Займатися творчістю – це не просто процес, що приносить задоволення, а життєва філософія. Чи зможе людина знайти креативне бізнес-рішення у 35? На цей факт може вплинути те, наскільки вільно їй дозволяли знаходити нестандартні рішення у 5.  Отже, творчу складову у вихованні дитини по важливості можна оцінити на 10 із 10. Зміст освітньої діяльності гуртка «Юний дизайнер» включає в себе вивчення історії світової культури та художню творчість, що є особливо актуальним сьогодні, адже виділяє важливі принципи креативної освіти (принцип системності, систематичності, діяльнісного підходу в навчанні) та визначає умови креативного навчально-виховного процесу - сприяння та заохочення численних запитань під час навчання;  мотивація незалежності в поєднанні із відповідальністю;  акцент на самостійних розробках, спостереженнях, відчуттях, узагальненнях, зіставленнях;  усвідомлення мети пошуку і наявності пізнавального інтересу та базових знань;  розкутість мислення та дій;  переживання творчого стану: натхнення, осяяння, емоційної жвавості, психологічного комфорту;  увага до захоплень, інтересів, потреб вихованців як з боку педагога, так і  батьків.

        Розкрити  сучасні можливості мистецтва дизайну у всіх його проявах, використовуючи найактуальніші технології і техніки, матеріали й креативні рішення – усе це добре вдається керівнику гуртка «Юний дизайнер» Аллі Леонідівні, яка  відмінно володіє знаннями та має особисті напрацювання в тій галузі мистецтва, яку популяризує серед дітей і юнацтва. Творчий підхід у веденні навчального процесу, який обрала в своїй діяльності Алла Леонідівна Руснак породжує у вихованців прагнення думати, творити, розвиватись і удосконалюватись; вони розкуті  і несподівані у своїх пошуках, мають на все власний погляд, що дає право думати, що і в дорослому житті вони стануть самодостатніми, неординарними особистостями. 

        У 2011 році був відкритий офіційний сайт народного художнього колективу «Юний дизайнер» (www.juniordesigner.com.ua), де можна ознайомитись з творчими напрацюваннями колективу.

        На основі вищезазначеного, окреслимо основні умови освітнього процесу гуртків образотворчого мистецтва закладів позашкільної освіти художньо-естетичного напряму у формуванні креативної особистості:

 − навчальна програма гуртка повинна враховувати детальне і поглиблене вивчення найбільш важливих вузлових проблем, ідей і тем, які сприятимуть розвитку пошуково-перетворюючого стилю мислення;

− викладення навчального матеріалу програми гуртка повинне забезпечувати  якісне засвоєння базових знань, умінь та навичок, що є основою для генерування нових ідей,  можливості одержувати нову інформацію;

− необхідно прищеплювати вихованцям  потяг до самостійного набуття знань,   застосовуючи при цьому  опосередковане педагогічне управління творчою діяльністю вихованців;

− здійснювати  науково обґрунтоване методичне забезпечення тих форм та засобів позашкільної діяльності, які сприяють розвитку природних здібностей і творчих можливостей дітей у різноманітних видах художньої творчості, науково-дослідницькій діяльності;

− створювати у процесі гурткової діяльності умови для комфортного інтелектуально-творчого спілкування.

       Таким чином, система освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти художньо-естетичного напряму сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу дитини у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Сприятливі умови для вирішення даного питання відіграють педагогічні технології: інтерактивні техніки, що розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні, які створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги, що допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній роботі –  дають можливості обрати вид діяльності, та проявити сміливість реалізувавши себе в обраних видах діяльності.         

      Отже, для розвитку креативного мислення педагог має створити сприятливі умови, а саме – особливу атмосферу довіри, співпраці і співтворчості.  Педагог повинен вірити у творчий потенціал кожної   дитини, у її здібності та можливості адже талант дитини є стержнем навколо якого формується і розвивається її особистість.

      Запропонований матеріал може знайти застосування у процесі вдосконалення освітньої діяльності гуртків образотворчого мистецтва, розробки власних педагогічних технологій.

Література:

1. Альтшуллер Г.С., Вєрткін І.М. Як стати генієм: життєва стратегія творчої особистості. Мінськ: Білорусь, 1994. 

2. Асмолов А.Г. Психологія особистості. М.: Сенс, 2001 

3. Богоявленська Д.Б. Психологія творчих здібностей. М.: ВЦ «Академія», 2002. 

4. Вишнякова В.Ф. Креативна психологія. Психологія творчого навчання. - Мінськ, 1995. 

5. Галин, А.Л. Особистість і творчість: психологічні етюди. - К.: Кн. вид-во, 989. 

6. Ковальчук О. Інноваційна робота як проблема професійного удосконалення вчителя // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2012. – № 1–2. – С. 51-52. 5.

7. Корчуганов І.П. Індивідуально-психологічні особливості та соціальні умови розвитку обдарованих дітей: Методичні рекомендації. - Луцьк, 1997.-33с.

8. Маслоу А. Нові рубежі людської природи. М.: Сенс, 1999. 

9. Мей Р. Мужність творити: нарис психології творчості. Львів: Ініціатива, 2001. 

10. Петиненко И. А. Креативная педагогика. Что ведет страну к успеху? / И. А. Петиненко // Вестн. Томcкого гос. ун-та. Педагогика. 2012. – № 2. – С. 174-178.

11. Перкинс Д. Н. Творча обдарованість як психологічне поняття // Суспільні науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение. 1988, № 4. С. 88-92.

12. Пономарьов Я. А. Психологія творчості // Тенденції розвитку психологічної науки. М.: Наука, 1988. С. 21-25.

13. Усенко В.С. Як виховати національно свідому особистість. / В.С. Усенко. – Київ : Факт, 2013. – 160 с.