Креативність - створення, творчість, новаторська діяльність. Здатність народжувати надзвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації.
Креативність зараз настільки ж важлива в освіті, як і грамотність. За словами Річарда Флорида, ключ до креативності полягає в формулі, яка включає три "Т": технологію, талант і толерантність. За даними Всесвітнього економічного форуму, креативність стала однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінують у своїх працівниках, поряд із критичним мисленням та комплексним вирішенням проблем.
Креативний клас становить близько третини робочої сили в Ірландії, Бельгії, Австралії, Нідерландах та приблизно чверть робочої сили в шести інших країнах: Новій Зеландії, Естонії, Великобританії, Канаді, Фінляндії та Ісландії. Основа креативного класу - вчені, інженери, архітектори, дизайнери, педагоги, артисти, музиканти та виконавці, чия економічна функція полягає у створенні нових ідей, технологій або нового змісту. Відповідно до більшості міжнародних досліджень, частка креативного класу з 90-х років минулого століття зросла майже на 40%.
Згідно з дослідженням від Adobe, що провели серед 1000 навчальних закладів - 96% погоджуються з тим, що креативність - цінна навичка для суспільства. А 78% стверджують, що креативність є важливою у їхній кар'єрі.
Відповідно до компетенцій, визначених експертами у 2017 р. на Світовому економічному форумі в Давосі, креативне мислення входить у ТОП-5 компетенцій найближчого десятиліття. За словами Джиммі Уейлса, креативне мислення - це спосіб мислення, при якому людина здатна відрізняти інформацію від фактів, а з урахуванням нових реалій, дана компетенція стає особливо затребуваною.
Слід зауважити, що проблема розвитку креативності знаходиться в центрі уваги педагогічних систем різних країн Європи та США. Перші методи розвитку креативного мислення були розроблені Дж. Гілфордом, Е. Торренсом, Р. Крачфілдом, Е. де Боно і отримали широке застосування в шкільній практиці. У вітчизняній психології і педагогіці розроблені і застосовуються різні програми та методи розвитку креативності (В. М. Дружинін, Н. В. Хазратова, Н. А. Багдасаров, Н. Д. Бабаєва, О. Л. Яковлева, В. О. Маляко).
Серед сучасних підходів до розвитку креативності на особливу увагу заслуговує дослідження Едварда де Боно, автора книг: «Краса розуму», «Шість капелюхів мислення». Роботи зазначеного вченого мали великий успіх, а представлені науковцем технології широко використовуються вчителями Європи та США з метою розвитку креативності учнів. Роботи Едварда де Боно зорієнтовані на розвиток нестандартного мислення (lateral thinking), яке він вважав основою креативності. З точки зору Едварда де Боно уміння продуктивного, креативного мислення – це вміння «створювати речі та вирішувати проблеми на основі інтелекту та уяви». Також, Едвард де Боно, свого часу, запропонував у книзі «Народження нової ідеї» принципи розвитку креативного мислення: виділення необхідних і достатніх умов вирішення завдання; розвиток готовності відмовитись від минулого досвіду отриманого при вирішенні подібних завдань; розвиток здатності бачити багатофункціональні речі; розвиток здібності до об’єднання протилежних ідей з різних галузей і використання отриманих асоціацій для вирішення проблем; розвиток здатності до усвідомлення ідеї, що поляризує в цій галузі знань і звільнення від її впливу.
Слід зазначити, що дослідження Едварда де Боно отримали широке використання у галузі педагогіки не тільки за кордоном, а й в Україні. Технології розвитку креативного мислення зазначеного науковця широко використовується вчителями різних предметів.
Проблема розвитку креативності в родині розроблялась науковцем Дж. Гауеном. Американський психолог Дж. Гауен надає цілу серію корисних порад батькам, які переймаються розвитком креативності дитини. Він зазначає, що в родині потрібно підтримувати необхідну для розвитку креативності атмосферу, допомагати дитині долати непорозуміння з боку дорослих, негативну реакцію ровесників. «Чим ширше ми відкриваємо можливості для конструктивної креативності, – говорить Дж. Гауен, – тим більш щільно затуляються клапани деструктивної поведінки. Дитина, яка позбавлена позитивного креативного виходу, може направити свою креативну енергію в зовсім небажаному напрямку». За переконанням В. Н. Новлянської, сучасна благополучна сім’я може несвідомо створювати бар’єри на шляху розвитку креативності дитини. Так, в родині, в якій виховується одна дитина, її просто «закидають» дорогими іграшками, тому у неї не виникає бажання щось створювати, щось чимось заміняти. Вона постійно відчуває нестачу в друзях для спілкування на рівні гри та фантазії . Завдання батьків – направляти і підтримувати інтерес дошкільника до гри, ставити перед ним завдання, що потребують активної роботи думки і дій для їх розв’язання.
Дослідженнями ряду психологів доведено, що продуктивному креативному мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами, до яких належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування та інші. З точки зору дослідників, креативність формується тоді, коли немає зразка, що чітко регламентує поведінку дитини, але є позитивний приклад креативної особистості в родині або найближчому оточенні й створюються умови для її наслідування, оскільки творча поведінка підкріплюється різними виховними засобами. Так, В. М. Дружинін вважає, що розвиток креативності відбувається за наступним механізмом: на основі загальної обдарованості під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів та особистісних властивостей (незалежність, мотивація само актуалізації, нонконформізм) і загальна обдарованість перетворюється в актуальну креативність.
Так що ж таке креативна особистість? Вроджений дар чи здібність, яку можна розвинути? Креативна ідея виникає як божественне одкровення чи в результаті активної, наполегливої, цілеспрямованої праці? Іншомовне слово creatio (з латинського – створення) співзвучне з українським словом «творчий». Але тому і вживається поряд зі словом «творчий», бо має глибше значення і охоплює різні сфери: інтелект, академічні досягнення, творчість, лідерство, художню та рухливу діяльність. Креативність – це творчість як процес: від створення нової ідеї до її реалізації.
Актуальність креативності у наш час очевидна, вона всюди: і в анкеті з працевлаштування, і в реалізації ваших планів, і в кар'єрному зростанні, і в творчій самореалізації, і в культурі цивілізації, і в нестримному русі прогресу. Але зразу виникають протилежні істини. Перша: креативна особистість – це генератор і реалізатор творчих ідей; людина, яка мислить нестандартно, часто є лідером, яка руйнує стереотипи, загальноприйняті правила, в основному, асоціальний суб’єкт. Друга: освітні завдання держави полягають в тому, щоб через навчальні заклади підготувати до життя особистість творчу, успішну, соціалізовану, вдаючись до певних норм і стандартів. Наше життя пов'язана з безліччю правил і законів. Частина з них (розпорядок дня, правила поведінки, алгоритми дій та інше) виконується автоматично і рефлекторно. Шаблонність дій, нудьга від повторюваності та схожості буття вступають в протиріччя з даною людині здатністю бути «творцем». Людина прагне вирішити будь-яке протиріччя (так було споконвіку, постійні питання і пошуки відповідей). У автоматизмі дій і буденністю життя це протиріччя вирішується шляхом придушення здатності до творчості, тобто придушення креативності (ось одна з найголовніших проблем розвитку креативності). Тому щоб розвинути креативність, перш за все, необхідно навчити бачити речі в новому ракурсі, тобто, наприклад, шукати незвичайні способи застосування звичайних речей. Але для цього треба спершу навчити дитину чуттєвого сприйняття дійсності. Про це ще говорив відомий німецький педагог А. Дістерверг: «Розвитку та освіті людини може бути завдано невиправної шкоди, якщо ми його занадто рано введемо в сферу абстрактного мислення, усунемо від чуттєвого сприйняття дійсності».
Тому становлення креативної особистості починається з її народження, закладається батьками і продовжується наставниками, згідно з догмами вікової психології та врахуванням природовідповідності застосування тих чи інших методів до даної дитини.
Сучасна Україна вступивши в третє тисячоліття перебуває в стані пошуку свого шляху розвитку. Українська спільнота переживає процес підготовки докорінної реформації всіх сфер суспільства в тому числі і в освіті. В свою чергу, стан розвитку системи освіти має значний вплив на всі аспекти життя і діяльності країни, соціуму, людської цивілізації.
Як і в світі, в Україні креативність сьогодні виходить на перший план у життєвому просторі молодого покоління. Творчі особистості цінуються, а характерні якості креативності перебувають на перших позиціях у резюме осіб, котрі прагнуть працевлаштуватися.
Проведене анкетування серед школярів 9-11 класів показало, що учні вибирають такі професії, як менеджер туризму, модельного бізнесу, дизайну одягу, приміщень, ландшафту, журналіст, піар-менеджер (68 %). Такі професії створюють на ринку праці конкуренцію. Завдання педагога — допомогти дитині бути конкурентоспроможною та успішною.
Формування інноваційного освітнього простору залежить від багатьох факторів, головним з яких є особистісне зростання педагогів, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку. Це могутній стимул для забезпечення розбудови такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.
Серед соціальних інститутів виховання і розвитку важлива роль належить позашкільним навчальним закладам. Вони є невід’ємною частиною мікросередовища (соціуму), що сприяє реалізації індивідуальних психофізичних і соціальних потреб особистості, розкриттю її творчого потенціалу, формуванню соціально-значущих якостей. Різноманітність форм і методів роботи у позашкільних закладах, їх різноманітний контингент, об'єднання масової, групової й індивідуальної діяльності, динаміка творчої співдружності з дорослими, задоволення особистісних потреб – усе це значною мірою зумовлює соціалізацію вихованців, формування їх ціннісних і моральних орієнтацій, сприяє розвитку творчих здібностей. У позашкільних закладах створюються умови, що сприяють емоційно психологічній захищеності і внутрішньому комфорту, що дає можливість дітям, підліткам не тільки плідно проводити свій вільний час, а й раціонально задовольнити свої потреби в позитивних емоціях радості творчості, домагатися самоствердження, новизни вражень, розширенню кругозору і сфери спілкування.
Виховання креативного мислення як сучасної освітньої інновації, успішно впроваджується в гуртковій роботі закладів позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Головний чинник креативного навчання - ініціативність дитини. Однак роль керівника при цьому не зменшується. Під час проведення заняття за технологією креативності навчальний процес перетворюється у співпрацю керівника і вихованця. Велику роль при цьому відіграє особистість педагога. Він має бути талановитою, яскравою, цікавою, творчою людиною.
Прикладом успішного впровадження ідей творчого, креативного виховання є діяльність народного художнього колективу «Юний дизайнер» Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» під керівництвом Алли Леонідівни Руснак. Креативною була уже сама ідея створення у 1997 році дитячої студії дизайну. Адже дизайн покликаний до гармонізації середовища, що оточує людину, і по можливості, повинен захищати його від неякісних товарів конвеєрного виробництва. Тому, організовуючи діяльність гуртка, Алла Леонідівна одразу поставила умови – працювати тільки з якісними матеріалами, не використовувати токсичні фарби дешевого виробника. Уже з перших кроків керівник почала впроваджувати в освітню діяльність нові, на той час, техніки та технології дизайнерського мистецтва: декупаж, пап’є-маше, колаж, друк. На той час, жодна навчальна програма для позашкільної освіти не відповідала напрямку діяльності гуртка. Тому Алла Леонідівна, йдучи за вимогами часу, склала авторську програму «У світі дизайну», де впровадила гнучку систему організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань дітей і їх батьків. Навчальна програма складається з теоретичного та практичного курсів, вивчає історію дизайну та історію світового мистецтва.
Розуміючи, що важливою рисою креативної інноваційної особистості є внутрішня свобода Алла Леонідівна започаткувала у 1998 році зовсім нову форму роботи - Вернісаж, виставку дизайнерських виробів, де кожен з вихованців представляв творчі роботи, виконані з використанням різних технік. Індивідуально вирішувалося в якій саме техніці, саме ця дитина буде реалізовувати свою роботу. Алла Леонідівна в цьому процесі виступала виключно як консультант. Вернісаж, який щорічно проводиться напередодні Нового року, став улюбленою формою творчої діяльності гуртка, яка стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності, можливість для кожного вихованця реалізувати себе в обраних видах діяльності.
Риси адаптованої, креативної особистості – це, в першу чергу відкритість новому досвіду. За час існування гуртка «Юний дизайнер» тут було започатковано та успішно реалізовано багато цікавих та, на той час, мало відомих дизайнерських проектів. Перш за все – це створення модульного живопису. Вивчаючи творчість відомого французького архітектора Ле Корбюзьє – засновника будівництва архітектурних споруд з допомогою окремих модулів – блоків, Алла Леонідівна, створила надзвичайно креативну на той час «модульну» картину», яка складається з окремих робіт різних авторів в єдину цілісну за стилем, сюжетом, технікою виконання роботу. Цей проект є дуже вдалим саме для реалізації «командної» роботи на результат, це масштабна командна робота, кожна складова якої пов’язана одна з одною. В процесі роботи діти вчилися домовлятись, поглиблено вивчали тему, розвивали навички критичного мислення, вчилися прислуховуватися до думки інших, працювати у команді та знаходити креативні, і ,що головне, – власні рішення. Такі творчі «прийоми» надзвичайно важливі, в них закладений глибокий виховний сенс. Презентація виставки модульного живопису у Чернівецькому обласному художньому музеї у 2012 році стала резонансною подією в мистецькому житті нашого міста.
Не менш креативними були творчі роботи вихованців гуртка виконані в техніці «колаж». Ідея прийшла після знайомства з творчістю відомого українського режисера Сергія Параджанова, який також відомий як автор творів образотворчого мистецтва. Оволодівши складною технікою колажу, юні дизайнери створили цілу серію робіт за біблійськими сюжетами, які посіли чільне місце в творчому доробку колективу.
Надзвичайно популярними є роботи вихованців гуртка виконані в техніці класичного та каркасного пап’є-маше. Це інтер’єрна іграшка, скульптура і сувеніри. Робота в цій техніці потребує багато часу та багато терпіння. Однак, вихованці гуртка «Юний дизайнер» кожного року представляють нові, цікаві творчі роботи в зазначеній техніці.
В практиці роботи гуртка – проведення пошуково-дослідницьких занять, які спонукають вихованців до самостійної роботи, розвивають їх інтелектуальний потенціал, професійну орієнтацію, формують світоглядні позиції. Це є надзвичайно продуктивний досвід освітньої діяльності по виявленню творчої індивідуальності кожного вихованця. З однієї сторони - це діяльність, яка дає змогу вихованцям виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести реальну користь, публічно показавши результат, а з іншої - це освітня технологія, націлена на придбання вихованцями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку, це засіб розвитку, навчання і виховання, що дозволяє розвивати і формувати у гуртківців специфічні вміння. Прикладом використання методу проектів є відкриті заняття «Архітектура міста» та «Різдвяна листівка».
Готуючись до презентації теми «Архітектура старого міста у живописі», юні дизайнери провели спочатку пошуково-дослідницьку роботу по виявленню фрагментів старовинної ліпнини та рельєфів, а потім відтворили у ескізах ті деталі, які вже відсутні, щоб отримати повну уяву про оригінальні ліпні рельєфи, якими оздоблювались старі будівлі міста. І тільки після цього приступили до практичної роботи, а саме – створення авторської творчої роботи на задану тему. Творчі роботи супроводжувались рефератом-дослідженням про обраний архітектурний об’єкт.
Працюючи над проектом «Різдвяна листівка», всі вирушили в цікаву та надзвичайну подорож, за наступними розділами: «Перші різдвяні листівки», «Традиції різдвяних листівок ХІХ ст.», «Поштові листівки «Товариства св.Євгенії», «Листівковий бум «золотого століття», «Історія української різдвяної листівки». Кожний розділ супроводжувався презентацією рідкісних екземплярів різдвяних листівок, яку також підготували вихованці гуртка. За результатами роботи над проектом було видано календар, ілюстрований живописними листівками, виконаними вихованцями гуртка.
Для інноваційної, креативної особистості дуже важливою є адекватна самооцінка. Правильна самооцінка є визначальним фактором становлення позитивної Я-концепції особистості. Вона є основою розгортання певного сценарію життя людини. Сценарій, що формується і закріплюється у дитячому віці, стимулює процеси саморозвитку та самореалізації особистості через мотивацію досягнення успіху та усвідомлення власної мети. Саме тому дуже важливо у системі гурткової роботи створити умови для розвитку достатньо високої, але адекватної самооцінки. Для цього вихованці повинні краще пізнати себе, розкрити власні можливості, оволодіти навичками оцінювати свої досягнення і невдачі. В цьому плані надзвичайно важливою є виставкова діяльність . Ця форма роботи, так само, почала впроваджуватись в практику роботи колективу «Юний дизайнер» від самого початку його створення. Виставкова діяльність потребує акумулювати значні зусилля на створення високохудожніх творів, які можна було б представити на публічний огляд. Готуючись до виставок, вихованці гуртка дуже багато працюють. Керівник домагається від своїх вихованців максимального самовираження та самовдосконалення. Надзвичайно успішними були творчі проекти гуртка «Юний дизайнер», презентовані у виставкових залах нашого міста: «Народні традиції», «Український прованс», «Інтер’єрний живопис», «Відродження», «Весняний настрій». Кожний з проектів завжди задуманий стилістично, в своєму колориті , техніці, а головне, відповідає найголовнішому завданню дизайнера - бути естетично виразним, тобто мати інформаційно-виражальну форму і бути цілісними композиційно. До відкриття кожної виставки видається каталог творчих робіт. На сьогодні їх вже нараховується 7 видань.
Ученими встановлено відмінність між креативним і розвиваючим навчанням, яка полягає в тому, що креативне навчання сприяє розвитку як інтелектуальних, так і творчих здібностей особистості, а розвиваюче – лише інтелектуальних. Займатися творчістю – це не просто процес, що приносить задоволення, а життєва філософія. Чи зможе людина знайти креативне бізнес-рішення у 35? На цей факт може вплинути те, наскільки вільно їй дозволяли знаходити нестандартні рішення у 5. Отже, творчу складову у вихованні дитини по важливості можна оцінити на 10 із 10. Зміст освітньої діяльності гуртка «Юний дизайнер» включає в себе вивчення історії світової культури та художню творчість, що є особливо актуальним сьогодні, адже виділяє важливі принципи креативної освіти (принцип системності, систематичності, діяльнісного підходу в навчанні) та визначає умови креативного навчально-виховного процесу - сприяння та заохочення численних запитань під час навчання; мотивація незалежності в поєднанні із відповідальністю; акцент на самостійних розробках, спостереженнях, відчуттях, узагальненнях, зіставленнях; усвідомлення мети пошуку і наявності пізнавального інтересу та базових знань; розкутість мислення та дій; переживання творчого стану: натхнення, осяяння, емоційної жвавості, психологічного комфорту; увага до захоплень, інтересів, потреб вихованців як з боку педагога, так і батьків.
Розкрити сучасні можливості мистецтва дизайну у всіх його проявах, використовуючи найактуальніші технології і техніки, матеріали й креативні рішення – усе це добре вдається керівнику гуртка «Юний дизайнер» Аллі Леонідівні, яка відмінно володіє знаннями та має особисті напрацювання в тій галузі мистецтва, яку популяризує серед дітей і юнацтва. Творчий підхід у веденні навчального процесу, який обрала в своїй діяльності Алла Леонідівна Руснак породжує у вихованців прагнення думати, творити, розвиватись і удосконалюватись; вони розкуті і несподівані у своїх пошуках, мають на все власний погляд, що дає право думати, що і в дорослому житті вони стануть самодостатніми, неординарними особистостями.
У 2011 році був відкритий офіційний сайт народного художнього колективу «Юний дизайнер» (www.juniordesigner.com.ua), де можна ознайомитись з творчими напрацюваннями колективу.
На основі вищезазначеного, окреслимо основні умови освітнього процесу гуртків образотворчого мистецтва закладів позашкільної освіти художньо-естетичного напряму у формуванні креативної особистості:
− навчальна програма гуртка повинна враховувати детальне і поглиблене вивчення найбільш важливих вузлових проблем, ідей і тем, які сприятимуть розвитку пошуково-перетворюючого стилю мислення;
− викладення навчального матеріалу програми гуртка повинне забезпечувати якісне засвоєння базових знань, умінь та навичок, що є основою для генерування нових ідей, можливості одержувати нову інформацію;
− необхідно прищеплювати вихованцям потяг до самостійного набуття знань, застосовуючи при цьому опосередковане педагогічне управління творчою діяльністю вихованців;
− здійснювати науково обґрунтоване методичне забезпечення тих форм та засобів позашкільної діяльності, які сприяють розвитку природних здібностей і творчих можливостей дітей у різноманітних видах художньої творчості, науково-дослідницькій діяльності;
− створювати у процесі гурткової діяльності умови для комфортного інтелектуально-творчого спілкування.
Таким чином, система освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти художньо-естетичного напряму сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу дитини у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Сприятливі умови для вирішення даного питання відіграють педагогічні технології: інтерактивні техніки, що розвивають комунікативні навички та активність, проектні технології у навчанні, які створюють можливості для самостійних досліджень, тренінги, що допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній роботі – дають можливості обрати вид діяльності, та проявити сміливість реалізувавши себе в обраних видах діяльності.
Отже, для розвитку креативного мислення педагог має створити сприятливі умови, а саме – особливу атмосферу довіри, співпраці і співтворчості. Педагог повинен вірити у творчий потенціал кожної дитини, у її здібності та можливості адже талант дитини є стержнем навколо якого формується і розвивається її особистість.
Запропонований матеріал може знайти застосування у процесі вдосконалення освітньої діяльності гуртків образотворчого мистецтва, розробки власних педагогічних технологій.
Література:
1. Альтшуллер Г.С., Вєрткін І.М. Як стати генієм: життєва стратегія творчої особистості. Мінськ: Білорусь, 1994.
2. Асмолов А.Г. Психологія особистості. М.: Сенс, 2001
3. Богоявленська Д.Б. Психологія творчих здібностей. М.: ВЦ «Академія», 2002.
4. Вишнякова В.Ф. Креативна психологія. Психологія творчого навчання. - Мінськ, 1995.
5. Галин, А.Л. Особистість і творчість: психологічні етюди. - К.: Кн. вид-во, 989.
6. Ковальчук О. Інноваційна робота як проблема професійного удосконалення вчителя // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2012. – № 1–2. – С. 51-52. 5.
7. Корчуганов І.П. Індивідуально-психологічні особливості та соціальні умови розвитку обдарованих дітей: Методичні рекомендації. - Луцьк, 1997.-33с.
8. Маслоу А. Нові рубежі людської природи. М.: Сенс, 1999.
9. Мей Р. Мужність творити: нарис психології творчості. Львів: Ініціатива, 2001.
10. Петиненко И. А. Креативная педагогика. Что ведет страну к успеху? / И. А. Петиненко // Вестн. Томcкого гос. ун-та. Педагогика. 2012. – № 2. – С. 174-178.
11. Перкинс Д. Н. Творча обдарованість як психологічне поняття // Суспільні науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение. 1988, № 4. С. 88-92.
12. Пономарьов Я. А. Психологія творчості // Тенденції розвитку психологічної науки. М.: Наука, 1988. С. 21-25.
13. Усенко В.С. Як виховати національно свідому особистість. / В.С. Усенко. – Київ : Факт, 2013. – 160 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар